І так, далі.
  • Updated
  • / 258 Read

І так, далі.

І так, далі.

1.      Конституція України має найвищу юридичну силу. Кожний із нас має право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім’ї, що включає достатнє харчування, житло.

2.    Чиновники наймані нами на роботу нормативним методом визначають що ми повинні їсти, в що одягати, скільки носити, скільки читати, скільки раз ми маємо підстригатись. Це має забезпечити наші людські цивілізовані потреби за розумінням певних чиновників.

3.    Це суперечить 5 статті Конституції України де вказано що єдиним джерелом влади є народ тобто ми з Вами. Ми здійснюємо владу безпосередньо через органи державної влади та місцевого самоврядування. Ми не надавали згоди на призначення такого мінімального прожиткового мінімуму. Не існує документів де це прописано.

4.    Інші чиновники що здійснюють свої повноваження від нашого імені і отримують заробітну плату із наших податків і не мінімальну а ту яку самі собі визначили, і згідно вимог конституції повинні вживати заходів для забезпечення прав і свобод людини і громадянина, забезпечує проведення фінансової, цінової, інвестиційної та податкової політики у свері праці і зайнятості населення, соціального захисту і так далі по тексту Конституції призначають нам мінімальну заробітну плату.  Хто ці чиновники – Кабінет Міністрів України.

5.    На сьогодні мінімальний прожитковий мінімум 2589 грн. Мінімальна заробітна плата 6700 грн. Один працюючий може забезпечити 2,6 людини мінімальним прожитковим мінімумом. Так Кабінет виконав свої завдання.

6.       Три роки тому в медійному просторі, не в законодавчому а в медійному з’явилось нове визначення – Реальний (Фактичний) мінімальний прожитковий мінімум. Міністерство Соціальної політики оцінює прожитковий мінімум  в 4546 грн проти 2189 грн.  Різниця між фактом і нормативом в 2 рази. Як це можна зрозуміти  - над нами проводять експерименти?  ( прожитковий мінімум-  сума, якої має бути достатньо для забезпечення нормального функціонування людини, збереження її здоров’я та задоволення соціально-культурних потреб.)  Виходить держава запланувала нам прожитковий мінімум тільки на півмісяця.

7.      Інформація із мережі – кореспондент запитує у посадовця Інституту соціально-економічної трансформації про можливість збільшення мінімальної заробітної плати в державі   і отримує відповідь що це призведе до збільшення оподаткування малого бізнесу на 30 відсотків і погіршить їх фінансовий стан, збільшить податок на нерухомість, судовий збір і інші податки прив’язані до мінімальної заробітної плати і УВАГА продуктивність праці буде нижча ніж держава має сплачувати своїм співробітникам.   Правда дивно чути коли мінімальна зарплата дозволяє тільки півмісяця жити нормально або місяць в впроголодь.

8.      Щодо продуктивності праці - Підвищення продуктивності праці створює умови для зростання заробітної плати, і навпаки, збільшення заробітної плати стимулює її продуктивність.  Це питання підлягає окремого обговорення і вивчення.

9.    Факти із мережі:

ü Ось що свідчить статистика: у найбільш кризовому 2015 році зниження реального ВВП склало 9,8%, а реальна заробітна плата впала на рекордні 20,2%.

ü Зараз частка оплати праці в собівартості української продукції – десь у межах 13%. У більшості розвинених країн вона вища у три-чотири рази.

10.  Це також з мережі оскільки тут будуть фамілії посадових осіб прикладем посилання https://uain.press/blogs/yakyj-prozhytkovyj-minimum-u-chynovnyka-1143875

                             Який прожитковий мінімум у чиновника?

Міністр економіки, торгівлі та сільського господарства Тимофій Милованов, наприклад, заявив Ліга.Фінанси, що його зарплата (у листопаді 2019-го пану Милованову нарахували 79 тисяч 883 гривні, про що міністерство відповіло на запит “Слово і Діло”) є “неприйнятно маленькою”. Вона повинна бути десь на рівні 5-10 тисяч доларів на місяць.

Його заступники в передостанньому місяці року “заробили” набагато більше: Павло Кухта, наприклад, – 156 тисяч 387 гривень (виплатили 125 892 грн), Тарас Висоцький – 169 тисяч 009 гривень (отримав 136 052 грн), Світлана Панаіотіді – 150 тисяч 807 гривень (фактично отримала 121 400 грн), Дмитро Романович – 160 тисяч 333 гривні (отримав 129 068 грн), Тарас Качка – 195 тисяч 350 гривень (отримав 157 257 грн), Сергій Ніколайчук – 142 тисячі 939 гривень (отримав 115 066 грн), Юлія Свириденко – 151 тисячу 227 гривень (виплатили 121 738 грн), Інна Метелева – 163 тисячі 375 гривень (отримала 131 517 грн).