Продовження 2.
- Updated
- /
416
Read
Продовження 2.
Продовження 2.
Продовжуймо ознайомлюватись з керівними документами які визначають наш мінімальний прожитковий рівень. Як на моє розуміння звучить достатньо жорстоко. Особливо коли це встановлюється постановою Кабінету Міністрів України. Прожитковий мінімум - вартісна величина(гроші) достатня для забезпечення нормального здоров'я людини, мінімальним набором продуктів харчування і непродовольчих товарів та послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості. Нагадує визначення ефективності нормальне здоров’я за мінімальні затрати. Логіка відсутня. Але будемо продовжувати вивчати ці документи для отримання цілісної картини.
ПОСТАНОВА Кабінету Міністрів України від 24 вересня 1999 р. N 1767 "Про науково-громадську експертизу набору продуктів харчування, набору непродовольчих товарів і набору послуг для встановлення прожиткового мінімуму"
Відповідно до вимог статті 4 Закону України "Про прожитковий мінімум" Кабінет Міністрів України п о с т а н о в л я є: Затвердити Порядок проведення науково-громадської експертизи набору продуктів харчування, набору непродовольчих товарів і набору послуг для встановлення прожиткового мінімуму.
Науково-громадська експертиза набору продуктів харчування, набору непродовольчих товарів і набору послуг для встановлення прожиткового мінімуму (далі - експертиза) полягає у визначенні за участю соціальних партнерів наукової обґрунтованості норм і нормативів споживання, належного дотримання принципів формування цих наборів.
2. Експертиза проводиться експертною комісією у складі 16 осіб, до якої входять по чотири представники центральних органів виконавчої влади, всеукраїнських об’єднань організацій роботодавців і всеукраїнських профспілок та їх об’єднань і по два представники громадськості та наукових установ.
Представниками центральних органів виконавчої влади в експертній комісії є керівники самостійних структурних підрозділів Мінекономіки, Мінфіну, Мінсоцполітики, МОЗ, визначені згідно з наказами керівників відповідних центральних органів виконавчої влади.
Члени експертної комісії від всеукраїнських об’єднань організацій роботодавців і всеукраїнських профспілок та їх об’єднань визначаються кожною стороною окремо.
Представники громадськості визначаються Громадською радою при Мінсоцполітики.
Представники наукових установ визначаються Національною академією наук.
3. Центральні органи виконавчої влади, які визначені у частинах 2-4 статті 3 Закону України "Про прожитковий мінімум" відповідальними за формування набору продуктів харчування, набору непродовольчих товарів і набору послуг, у встановлений Кабінетом Міністрів України термін подають Мінекономіки пропозиції щодо сформованих наборів у натуральних показниках або у нормативах споживання з необхідними розрахунками і науковим и обґрунтуваннями.
10. Рішення про схвалення експертною комісією набору продуктів харчування, набору непродовольчих товарів і набору послуг для встановлення прожиткового мінімуму надсилаються на затвердження Кабінету Міністрів України і є підставою для розрахунку прожиткового мінімуму. Зміни та доповнення до наборів вносяться тільки за рішенням експертної комісії.
МІНІСТЕРСТВО СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ І ТОРГІВЛІ УКРАЇНИ
ДЕРЖАВНА СЛУЖБА СТАТИСТИКИ УКРАЇНИ НАКАЗ 03.02.2017 № 178/147/31
Про затвердження Методики визначення прожиткового мінімуму.
І. Загальні положення
1. Ця Методика встановлює єдиний порядок розрахунку прожиткового мінімуму у розрахунку на місяць на одну особу та для осіб, які відносяться до основних соціальних і демографічних груп населення в Україні.
2. Прожитковий мінімум на одну особу та для осіб, які відносяться до основних соціальних і демографічних груп населення, складається з вартісних величин:
набору продуктів харчування, достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров’я (далі - набір продуктів харчування);
мінімального набору непродовольчих товарів, необхідного для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості (далі - набір непродовольчих товарів);
мінімального набору послуг, необхідного для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості (далі - набір послуг).
3. До основних соціальних і демографічних груп населення відносяться:
діти віком до 6 років (0-5 років включно);
діти віком від 6 до 18 років (6-17 років включно);
працездатні особи (18-59 років включно);
особи, які втратили працездатність (60 років і старші).
4. Прожитковий мінімум для основних соціальних і демографічних груп населення розраховується, виходячи з наборів продуктів харчування, наборів непродовольчих товарів та наборів послуг, схвалених експертною комісією з проведення науково-громадської експертизи цих наборів на принципах соціального партнерства та визначених постановою Кабінету Міністрів України від 11 жовтня 2016 року Про затвердження наборів продуктів харчування, наборів непродовольчих товарів та наборів послуг для основних соціальних і демографічних груп населення".
5. Для розрахунку вартісних величин наборів продуктів харчування, наборів непродовольчих товарів та наборів послуг використовуються середні споживчі ціни (тарифи) (далі - ціни) в країні (регіоні). Ціни (крім тарифів на житлово-комунальні послуги, електроенергію, послуги зв’язку) розраховуються Держстатом, відповідна інформація щомісяця надається Мінсоцполітики.
Інформація щодо середніх тарифів на житлово-комунальні послуги (централізоване постачання холодної (гарячої) води, водовідведення, централізоване опалення та користування житлом) надається до Мінсоцполітики Мінрегіоном щокварталу.
Щороку до 01 червня відповідного року (у разі зміни тарифів відповідна інформація додатково надається до Мінсоцполітики) до Мінсоцполітики надається інформація щодо:
вартості електроенергії для населення - Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП);
тарифів на послуги зв’язку - Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації.
Інформація щодо середньозваженої вартості природного газу, послуг транспортування та розподілу природного газу надається НКРЕКП до Мінсоцполітики за запитом Мінсоцполітики.
Для розрахунку регіонального прожиткового мінімуму Держстат за запитом надає відповідним структурним підрозділам місцевих органів виконавчої влади інформацію щодо рівня цін у регіоні.
Приклад розрахунку вартості використання верхнього зимового одягу для дітей віком до 6 років:
верхній зимовий одяг (комбінезон, куртка) - 1 шт. на 2 роки;
обсяг використання на рік становитиме 0,500 шт. (1 : 2 = 0,5);
ціна комбінезона, куртки - 1 094,65 грн.
Вартість використання верхнього зимового одягу на рік становитиме:
0,500 × 1 094,65 грн = 547,33 грн.
На початку ми уже давали визначення прожитковому мінімуму. Після ознайомлення з вище викладеними документами тільки упевнюємось в тому що логіка не бралась до уваги коли ці документи затверджувались. В наступній статті проаналізуємо всі документи які викладено тут.
Tags :
прожитковий мінімум
встановлення прожиткового мінімуму
експертиза прожиткового мінімуму
визначення прожиткового мінімуму
- Updated
- / 416 Read
Продовження 2.
Продовжуймо ознайомлюватись з керівними документами які визначають наш мінімальний прожитковий рівень. Як на моє розуміння звучить достатньо жорстоко. Особливо коли це встановлюється постановою Кабінету Міністрів України. Прожитковий мінімум - вартісна величина(гроші) достатня для забезпечення нормального здоров'я людини, мінімальним набором продуктів харчування і непродовольчих товарів та послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості. Нагадує визначення ефективності нормальне здоров’я за мінімальні затрати. Логіка відсутня. Але будемо продовжувати вивчати ці документи для отримання цілісної картини.
ПОСТАНОВА Кабінету Міністрів України від 24 вересня 1999 р. N 1767 "Про науково-громадську експертизу набору продуктів харчування, набору непродовольчих товарів і набору послуг для встановлення прожиткового мінімуму"
Відповідно до вимог статті 4 Закону України "Про прожитковий мінімум" Кабінет Міністрів України п о с т а н о в л я є: Затвердити Порядок проведення науково-громадської експертизи набору продуктів харчування, набору непродовольчих товарів і набору послуг для встановлення прожиткового мінімуму.
Науково-громадська експертиза набору продуктів харчування, набору непродовольчих товарів і набору послуг для встановлення прожиткового мінімуму (далі - експертиза) полягає у визначенні за участю соціальних партнерів наукової обґрунтованості норм і нормативів споживання, належного дотримання принципів формування цих наборів.
2. Експертиза проводиться експертною комісією у складі 16 осіб, до якої входять по чотири представники центральних органів виконавчої влади, всеукраїнських об’єднань організацій роботодавців і всеукраїнських профспілок та їх об’єднань і по два представники громадськості та наукових установ.
Представниками центральних органів виконавчої влади в експертній комісії є керівники самостійних структурних підрозділів Мінекономіки, Мінфіну, Мінсоцполітики, МОЗ, визначені згідно з наказами керівників відповідних центральних органів виконавчої влади.
Члени експертної комісії від всеукраїнських об’єднань організацій роботодавців і всеукраїнських профспілок та їх об’єднань визначаються кожною стороною окремо.
Представники громадськості визначаються Громадською радою при Мінсоцполітики.
Представники наукових установ визначаються Національною академією наук.
3. Центральні органи виконавчої влади, які визначені у частинах 2-4 статті 3 Закону України "Про прожитковий мінімум" відповідальними за формування набору продуктів харчування, набору непродовольчих товарів і набору послуг, у встановлений Кабінетом Міністрів України термін подають Мінекономіки пропозиції щодо сформованих наборів у натуральних показниках або у нормативах споживання з необхідними розрахунками і науковим и обґрунтуваннями.
10. Рішення про схвалення експертною комісією набору продуктів харчування, набору непродовольчих товарів і набору послуг для встановлення прожиткового мінімуму надсилаються на затвердження Кабінету Міністрів України і є підставою для розрахунку прожиткового мінімуму. Зміни та доповнення до наборів вносяться тільки за рішенням експертної комісії.
МІНІСТЕРСТВО СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ І ТОРГІВЛІ УКРАЇНИ
ДЕРЖАВНА СЛУЖБА СТАТИСТИКИ УКРАЇНИ НАКАЗ 03.02.2017 № 178/147/31
Про затвердження Методики визначення прожиткового мінімуму.
І. Загальні положення
1. Ця Методика встановлює єдиний порядок розрахунку прожиткового мінімуму у розрахунку на місяць на одну особу та для осіб, які відносяться до основних соціальних і демографічних груп населення в Україні.
2. Прожитковий мінімум на одну особу та для осіб, які відносяться до основних соціальних і демографічних груп населення, складається з вартісних величин:
набору продуктів харчування, достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров’я (далі - набір продуктів харчування);
мінімального набору непродовольчих товарів, необхідного для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості (далі - набір непродовольчих товарів);
мінімального набору послуг, необхідного для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості (далі - набір послуг).
3. До основних соціальних і демографічних груп населення відносяться:
діти віком до 6 років (0-5 років включно);
діти віком від 6 до 18 років (6-17 років включно);
працездатні особи (18-59 років включно);
особи, які втратили працездатність (60 років і старші).
4. Прожитковий мінімум для основних соціальних і демографічних груп населення розраховується, виходячи з наборів продуктів харчування, наборів непродовольчих товарів та наборів послуг, схвалених експертною комісією з проведення науково-громадської експертизи цих наборів на принципах соціального партнерства та визначених постановою Кабінету Міністрів України від 11 жовтня 2016 року Про затвердження наборів продуктів харчування, наборів непродовольчих товарів та наборів послуг для основних соціальних і демографічних груп населення".
5. Для розрахунку вартісних величин наборів продуктів харчування, наборів непродовольчих товарів та наборів послуг використовуються середні споживчі ціни (тарифи) (далі - ціни) в країні (регіоні). Ціни (крім тарифів на житлово-комунальні послуги, електроенергію, послуги зв’язку) розраховуються Держстатом, відповідна інформація щомісяця надається Мінсоцполітики.
Інформація щодо середніх тарифів на житлово-комунальні послуги (централізоване постачання холодної (гарячої) води, водовідведення, централізоване опалення та користування житлом) надається до Мінсоцполітики Мінрегіоном щокварталу.
Щороку до 01 червня відповідного року (у разі зміни тарифів відповідна інформація додатково надається до Мінсоцполітики) до Мінсоцполітики надається інформація щодо:
вартості електроенергії для населення - Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП);
тарифів на послуги зв’язку - Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації.
Інформація щодо середньозваженої вартості природного газу, послуг транспортування та розподілу природного газу надається НКРЕКП до Мінсоцполітики за запитом Мінсоцполітики.
Для розрахунку регіонального прожиткового мінімуму Держстат за запитом надає відповідним структурним підрозділам місцевих органів виконавчої влади інформацію щодо рівня цін у регіоні.
Приклад розрахунку вартості використання верхнього зимового одягу для дітей віком до 6 років:
верхній зимовий одяг (комбінезон, куртка) - 1 шт. на 2 роки;
обсяг використання на рік становитиме 0,500 шт. (1 : 2 = 0,5);
ціна комбінезона, куртки - 1 094,65 грн.
Вартість використання верхнього зимового одягу на рік становитиме:
0,500 × 1 094,65 грн = 547,33 грн.
На початку ми уже давали визначення прожитковому мінімуму. Після ознайомлення з вище викладеними документами тільки упевнюємось в тому що логіка не бралась до уваги коли ці документи затверджувались. В наступній статті проаналізуємо всі документи які викладено тут.
